Фото видавництво “Віхола”

Чому бактерії на підлозі лікарні небезпечніші за ті, що живуть у вашій кухні?

Як поширюються  антивакцинаторські міфи, і навіщо королеві гомеопат?

Чому антибіотики зазвичай можна поєднувати з алкоголем (і до чого тут пиво, гонорея і сифіліс)?

Що насправді роблять оксолінова мазь і гематоген та чи варто обклеювати своє тіло тейпами?

А також про фітотерапію, інгаляції з вареної картоплі, дієти, уколи, пуповинну кров та інші прогресивні (насправді не дуже) методики йдеться в книзі “Медицина доказова і не дуже” видавництва “Віхола” авторства лікаря, кандидата медичних наук  Андрія Сем’янківа. Понад 14 років він працював в анестезіології та інтенсивній терапії. Крім лікарської практики також брав участь у міжнародних клінічних дослідженнях, навчав цивільних і військових медиків. Є автором відомого в соцмережах блогу про медицину MED GOblin.

У своєму блозі автор веде роз’яснювальну роботу щодо того, що пацієнт має право знати, чим і чому його лікують, що лікарі — теж люди, які можуть помилятися, медицина — це не таємниці для обраних, а чіткі наукові знання, і що кожен мусить брати на себе відповідальність за власне здоров’я й лікування.

У книзі “Медицина доказова і не дуже” Андрій Сем’янків пояснює як критично аналізувати медичну інформацію, розповідає, як працюють ліки, і що ховається за народною медициною, гомеопатією та стовбуровими клітинами, а також про навички розпізнавання призначених фуфломіцинів.