Тернополянка, журналістка, волонтерка, зоозахисниця, спортсменка, продюсерка, поетка, акторка, теле- та радіоведуча, блоґерка та письменниця Зоряна Биндас анонсувала вихід своєї книги «Котики-патріотики» видавництва Vivat. Детальніше про книгу, героїв та історії розповість сама авторка.
І так, тут буде багато котиків )))

  • Зоряно, котиками зазвичай ласкаво називають наших захисників та захисниць. Чи є у твоїй книзі паралелі, чи це все-таки конкретно про чотирилапих?

Так, все правильно. Українське воїнство зараз називають котиками, все дуже перегукується. Ці історії наче про чотирилапих, але, я впевнена, кожен читач там впізнає себе, свого друга чи знайому. Герої історій дуже різні, один з них — бойовий командир, такий ЗСУшний котик. У книзі про нас — тих, хто захищає свою країну, любить рідне місто, дім, родину, друзів. Я навіть не знаю, як з’явилась назва, таке враження, що вона була завжди.

  • Звідки прийшли котячі історії для оповідань? Де ти брала сюжети для книги? Ти й сама проходила військовий вишкіл та неодноразово їздила у зони бойових дій, можливо герої книги десь передають і твій особистий досвід?

Спочатку я намагалась заспокоїти своїх котів, коли були перші повітряні тривоги. Постійно думала про те, як вони все це сприймають. Мені хотілось пояснити їм, але як? Також згодом в зоні бойових дій зустрічала чотирилапих, які стали побратимами українських військових. Ставлення до тварин говорить дуже багато про людину, а мені доводилось бачити зворушливі історії дружби між людиною і чотирилапими. Війна — це травма, навіть якщо людина живе в умовно тиловому місті. А боротьба українців з російськими окупантами це про взаємодію та консолідацію. У книзі й про переселенців, про порозуміння дуже різних героїв, і про опанування нових занять, і про пошук нового дому. Коти зустрічаються з тим всім, з чим мають справу українці.


Фото з особистого архіву Зоряни Биндас

Сюжети різні, і цивільні, і військові. Для прикладу, в одному з оповідань загін звірів, потайки від військових, зупиняє колону російських окупантів. В іншому — киця-переселенка, яку вивезли волонтери, понад усе мріє втекти і повернутись додому в Маріуполь. Але дому вже нема, та киця планує дістатись в своє місто, як тільки зможе. А коли випадає нагода дременути, вона ухвалює неочікуване рішення.

  • Віковий ценз вказано 6+, але загалом для кого книжка «Котики-патріотики»?

Це дуже гарне питання насправді. Може здатись, що це книжка з динамічними історіями для діток. Втім, її можна сприймати на різних рівнях. Читач в 6 років і читач в 56 років сприйме цю книжку по різному. Дорослі, можливо, побачать щось глибше. Діткам просто буде весело та цікаво. Одна з моїх рідерок, якій на той момент було 45 років, не могла з першого разу прочитати оповідання про Марі з Маріуполя, бо проридала всю історію. Але саме за неї вона найбільше дякувала. Дитина сприйме інакше. Мої котики — для дітей, але мені дуже хочеться, щоб книгу читали ще й дорослі.


Чотирилапі члени родини авторки Біллі та Девін.
Фото з особистого архіву Зоряни Биндас

  • Чи є серед пухнастих героїв книги прототипи Девіна, Біллі, чи може навіть Грубодупенка?

Так, коли я писала оповідання про Монро та шкідників, то думала, що б робив мій котик Біллі. Цей образ я списала з нього. Перчика та інших котиків з того оповідання — списувала з дворової котячої компанії, якою опікувалась кілька років тому. Добрий — то такий збірний образ, щось взяла від свого друга-військового, щось з Грубодупенка, вони мені дуже схожі між собою. А «Марі з Маріуполя», мабуть, про всіх переселенців, які на новому місці починали з нуля.


Кіт Грубодупенко, у якого був навіть свій блог.
Фото з особистого архіву Зоряни Биндас

  • Чи є там сюжети на кшталт Хатіко, чи всі історії з хеппі-ендом?

Мої герої не отримують того, до чого прагнуть, але здобувають те, що їм справді потрібне. Мені хотілось, щоб наприкінці історії читачі могли видихнути, усміхнутись, отримати відчуття впевненості у тому, що добро переможе. Всі історії, я б сказала, життєствердні.

  • Ти розповідала, що написала книгу доволі швидко (3 тижні), чи залишилися ще ідеї? Наразі книга містить розповіді 4-х персонажів. Чи буде продовження, і, можливо, нові персонажі?

Так, нові ідеї є, лише сісти та зробити з цього повноцінні історії. Поки про продовження говорити надто рано. Але якщо «Котики-патріотики» розійдуться, думаю, буде сенс продовжувати.

  • У своєму пості в фб ти зазначила, що хотіла б розповісти про війну росії проти України дітям закордоном. Чи планується переклад книги іншими мовами?

Права на книгу належать видавництву, тож якщо в них буде запит і бажання, зможуть видати книгу в інших країнах. Поки мені про такі плани невідомо. Але для мене це було б програмою максимум. Для нас все однозначно: росія напала на Україну, росія вбиває дітей, дорослих, тварин, знищує природу, зносить з лиця землі цілі міста. Нам може здатись, що весь світ знає, що тут відбувається. Та час і відстань розмивають правду. Російська машина пропаганди продовжує працювати. Мені дуже б хотілось, щоб діти закордоном вже з раннього віку розуміли, що росія — це зло, це країна яка воює проти котиків.

  • Розкажи, будь ласка, про співпрацю з дитячою ілюстраторкою Анастасією Лєсковою? Мисткині вдалося візуально передати характер твоїх героїв?

Ілюстрації — це те, за що я, мабуть, найбільше хвилювалась. Та вже з перших скетчів я зрозуміла, що Анастасія на одній хвилі зі мною. В нас навіть була курйозна ситуація. Як я вже сказала, образ Монро я змальовувала зі свого котика Біллі, який колись був підібраний на вулиці, але виглядає і поводиться як чистокровний принц.  А героїня, яка прототип Біллі, титулована турецька ангорка Монро. Якось я жартома виклала фотографію Біллі у сторіз, а на голову на тій фото я «почепила» корону, вона там виглядала дуже органічно. З Анастасією ми не були підписані одна на одну, тож коли я побачила малюнок, на якому наче мій Біллі сидить з короною на голові, я була вражена. Здалось, що вона цей малюнок перемалювала з моєї історії в інстаграмі. А насправді то був сюжет з книги.

 

Ілюстрації Анастасії Лєскової.
Фото видавництва Vivat

  • Традиційне запитання від ТЧК: що б ти порадила авторам-початківцям? На що варто звернути особливу увагу при створенні книги?

Я сама — авторка-початківець, хай радять профі. Щодо моєї книжки, то я просто намагалась зробити все так, як треба. Хотілося, щоб книжка мала якийсь терапевтичний ефект, пояснювала складні речі. Але важливо, щоб проєкт був комерційно вигідний та мав успіх в аудиторії. Тож перед тим, як надіслати рукопис у видавництво, я зібрала невеличку аудиторію, це кілька десятків читачів, та, можна сказати, тестувала історії на них, збирала думки, вносила правки, досліджувала, чи сприймається все так, як я планувала. Віддавала тексти максимально готовими. Все одно ми потім ще працювали з редакторками видавництва, але все ж.

Окрім того, відсилаючи першу історію, я підготувала інформацію про себе, зробила синопсис оповідання.

  •  Вихід книги очікується 03.07.2023, наразі ж діє передзамовлення. Де можна буде придбати «Котиків-патріотиків» усім охочим? Чи плануються презентації книжки?

Думаю, книга буде у всіх великих книгарнях, крім того, її можна буде придбати в онлайн-магазинах. Щодо презентацій, то, гадаю, ми заплануємо щось разом з видавництвом. Про книгу знають мої друзі-військові, а також знайомі з тих підрозділів, у яких я бувала. Тож час від часу питають мене: «Ну коли?». Тож, сподіваюсь, презентація буде не тільки для діток, а ще й особисто відвезу кілька примірників котикам на фронт.

Ганна Лазорко для ТЧК
14.06.2023