Фітільов Л. В. (1913 – 1975). Портрет Г. С. Сковороди. 1972
Дехто хто з нас у школі, можливо, не надто полюбляв українську літературу, а тим більше – класичну українську літературу. Проте, коли у виборі творів я вже керувалась власним вибором – відкрила для себе абсолютно її різноманітний світ. І коли рівно місяць тому мій друг приніс мені два томи видання Григорія Сковороди старослов’янською – моїй радості не було меж. І хоча пройде довгий час, перш ніж я дочитаю хоча б одну книгу з двох, поговорити про геніальність Григорія Сковороди можемо вже зараз, адже третього грудня, в Україна і світі відзначали 299 років з дня його народження, і це нагадало мені про один важливий законопроєкт, який сповна віддасть шану письменнику, та про який ви могли не знати. Ще, відносно далекого, листопада 2020 року, було визначено 2022 рік як найзнаковіший, адже 03.12.2022 року виповнюється вже рівно 300 років з дня народження видатного українського філософа, просвітителя-гуманіста, поета, педагога.
Що ж передбачає цей законопроект?
У пункті 1 зазначається, що у грудні 2022 року урочисто відзначити на державному рівні 300-річчя з дня народження Григорія Сковороди.
В честь цього свята запропонували відреставрувати кілька будівель, серед них зокрема Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди, Меморіальний музей Г. С. Сковороди Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», Чорнухинський літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди, Лохвицький краєзнавчий музей імені Г. С. Сковороди. А також створення сучасної матеріально-технічної бази Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, Інституту філософії імені Г. С. Сковороди Національної академії наук України та Університету Григорія Сковороди у Переяславі.
Власне цікави є пункт 7, де вноситься ідея про виготовлення та введення в обіг ювілейної монети, що буде присвячена 300-річчю з дня народження Григорія Савича, та видання серії поштових марок, які теж містили б відсилки до українського класика.
Григорій Сковорода – видатна постать української культури. Він був містиком, поетом, богословом, педагогом та філософом. Думаю, ви і самі це знаєте. А на останок, розповім вам цікавий факт про митця. Його не дарма називають містиком, адже він володів даром передчуття чи то передбачення. Саме тому він справді передбачив власну смерть. Проте є ще й інша історія. Філософ тоді гостював у свого родича у Києві, проте під час прогулянки його переслідував сильний трупний сморід. Незважаючи на прохання залишитись, Сковорода наступного ж дня покинув Київ. А через місяць місто було зачинене через епідемію мору.
Папороть
Залишити коментар