Тернопільський читальний клуб знову з вами із гарячими обіймами!

Поки ми з нетерпінням чекаємо нових літературних подій і вже починаємо підіймати комірці наших пальто все вище і вище, давайте насолоджуватись тим, що залишило свій відбиток у календарі кілька тижнів тому.

28 жовтня у Арт галереї сучасного мистецтва НаПошті відбулась презентація книг Корнелія Філіповича та часопису MONO. Творчість Корнелія Філіповича залишається недорозказаною для українських читачів, адже дуже мало його робіт отримали переклад. На презентації було представлено дві, які вважаються найзнаковішими – «Провінційний роман. Скажи це слово» та «Щоденник антигероя. Сад пана Нічке» в перекладах Юрія Матевощука.

У одному із своїх інтерв’ю Юрій поділився деталями роботи над перекладом та коротко розповів про саму творчість автора: «У першій книжці об’єднав «Провінційний роман» і поетичну збірку «Скажи це слово» досить симптоматично, бо вона ввійшла у серію «Ерґо», де комбінували прозу та вірші. Зрештою, мені здалося дещо іронічним поєднати повість, де головний герой поет, і збірку віршів. Адже сам Філіпович часто іронізує у творах». Ось вам і перший спойлер, а проте рецензію ви завше зможете прочитати у всіх доступних площадках або ж у своїх руках, тримаючи книгу, а от дізнатись деталі роботи від самого перекладача вже дещо важче.

Тому ось що говорить Юрій про другу книжку: «Ця книжка — про безіменну більшість, котра намагалася вижити, докладаючи всіх зусиль, і про цю більшість зазвичай не говорять. Історія антигероя ніби й про лузера, проте такого, котрий зберіг головне — своє життя. В «Саду пана Нічке» Філіпович левову частку тексту описує, як пенсіонер плекає свій сад, переймаючись чи то тим, що гусінь поїла цвіт, чи то тим, що хтось застрілив дрозда, а закінчує листом колишнього в’язня концтабору, котрий думає, що впізнав у панові Нічке оберштурмфюрера СС Рудольфа Нечке. Але автор не каже, чи правдиві ці здогади. Зрештою, то й не важливо».

І хоч усі мрії знайти хоча б шматочок Тернополя, хоча б посилання до міста у творчості Філіповича – Юрій розвінчав, ми можемо насолоджуватись історіями про далекі, і ніби неіснуючі, проте такі справжні провінції і знаходити у цих розповідях свою.

Усі фото з фейсбук-сторінки Рік Корнеля Філіповича

Крім двох томів автора на презентації була представлена книга польської письменниці та літературознавиці Юстини Соболевської «Мирон. Ілля. Корнель. Розповідь про Корнеля Філіповича», яка вийшла в рамках проєкту «Рік Корнеля Філіповича» за підтримки Генерального консульства Республіки Польща в Луцьку. До речі, зайшовши на фейсбук сторінку «Рік Корнеля Філіповича», ви можете знайти форму для заповнення для тих, хто хотів би отримати книги автора –  https://forms.gle/Y3a2TqGunWhupSHZ6 P.S. Книги є безкоштовними, проте послуги надсилання поштовим перевізником оплачує отримувач.

Творчість Корнеля Філіповича справді залишила слід у історії польської літератури, і у серцях тих, хто вже встиг прочитати про літературні вечори та про чарівні сади. І я впевнена, що ви закохаєтесь у маленькі міста, у неідеальних людей, в умови та переживання того часу, у справжність, у непідробні почуття, у іронічність авторського письма, неквапність мови, за затишку. Я впевнена, що ви закохаєтесь у автора, як це зробили тисячі сердець, включаючи і моє.

Папороть