Хей! Тернопільський читальний клуб на зв’язку!

Поки всі відьми чистять свої мітли, чорні коти вимиваються від кіптяви, всі духи і привиди повертаються додому відпочивати після гучного шабашу, а ви все ще не насолодилися атмосферою містицизму та таємничості, тоді варто задуматись – а чи варто так швидко її відпускати? Я вважаю, що ні.

Осінні дні стають холоднішими, тіні вже не виглядають так зловісно, ти вже переглянув всі фільми Тіма Бертона, навіть перечитав всі романи Кінга чи Лавкрафта, звернувся до старої та надійної класики Едгара Алана По і шукаєш чогось нового? Тоді закутуйся у свій «коцик», готуй гарбузовий пиріг і читай разом з нами книги від тернопільських авторів та видавництв, що відкриють для тебе зовсім невідомі світи яскраво примарних барв та найсмачніших історій з присмаком жовтневої ночі.

Отож, наш «ярмарок жахіть» розпочне книга Сергія Карюка «Кременецький звір» видавництва «Зелений пес».

Ілюстрація Yacaboo

Українська міфологія завжди була кришталевим та безцінним джереломм натхнення для авторів. Мейнстрім на цю тему ввів ще Микола Васильович Гоголь, його підтримала Лариса Петрівна Косач, а у 2020 підхопив її і Сергій Карюк у своєму романі. В даній історії фігуруватимуть не чорти, відьми чи мавки, а… вовкулака. Саме так, вовкулаки як міфічні істоти були поширеними по всій Європі, зокрема і в Україні. Тільки в уявленнях наших предків, щоб стати вовкулакою потрібно було достатньо добре розізлити ворожбита або ж якогось мольфара, щоб він наклав прокляття, а не просто отримати укус. Повертаючись до книжки, вас чекатиме, крім усього, стародавній Кременець, пронизаний містичними історіями, стилістичний дизайн у вигляді 1767 року, таємниці та вбивство. Яким буде фінал? Щоб не бути голослівними, варто процитувати уривок із самої анотації і зрозуміти, що цю книгу однозначно варто прочитати: «Та щоб знайти вбивцю, йому доведеться блукати заплутаними стежками Кременецьких гір. Які, як упевнені місцеві, можуть вести до самого пекла». Тут не може бути і сумнівів. Вперед до звершень кременецьких вершин!

Нашим наступним чекпоінтом на карті ярмарку буде Андрій Гулкевич із своїм романом «Служитель» видавництва «Навчальна книга – Богдан».

Ілюстрація «Навчальна книга – Богдан»

Зверну вашу увагу на те, що ми маємо справу із засновником спільноти «Фентезі та горрор», а отже, друзі, якщо вам до вподоби жахіттячка, то сміливо пірнайте з головою у творчість цього молодого письменника. Якщо ви фанатієте від канонічних образів вампірів, як наприклад у Стокера, і вважаєте сучасну романтизацію цих істот ну аж занадто романтичною, то потішу вас, що образ створений у «Служителі» побудований на історичній основі. Сімейні таємниці та вічна протидія добра та зла, старі маєтки, де стіни просочені минулим, розгадка таємниць, що знаходяться за найважчими, найтемнішими та найдальшими дверима будинку – дізнатись що за ними не менш захопливо, ніж небезпечно. Цікавим фактом про роман, до речі, є те, що його ідея прийшла до Андрія під час навчання на магістратурі юридичного факультету та розбору договору довічного утримання. Отак от. Юридичні терміни та факти не такі вже і сухі, якщо надихають людей на написання романів.

Ми переходимо до краму Роджера Желязни «Ніч у самотньому жовтні», яку ласкаво нам пропонує видавництво «Навчальна книга – Богдан».

Ілюстрація «Навчальна книга – Богдан»

Роджер Желязни – письменник-фантаст. Він був одним із лідерів Нової хвилі наукової фантастики, де увага вже приділяється не роботам чи космічним кораблям, а внутрішньому світу людини. «Хроніки Амбера», «Знак хаосу», «Розчинені двері на піску»… – це все ті частини фантастичних світів, які варто відвідати. Але «Ніч у самотньому жовтні» – це не просто збірка історій, це та перлина, до якої ви повертатиметесь, це тепла ковдра, яка вас накриватиме холодними осінніми вечорами, це ароматний чай з обліпихою та корицею, який стане вашим улюбленим напоєм у холодні дні. Це остання книга автора і одна з п’яти його улюблених, а за життя він немало написав. Тридцять одна жовтнева ніч. Тридцять одна історія + вступний розділ. Тридцять два записи у журналі. Тридцять два безкінечно осінні, до жаху магічні та захопливі частинки вашого блукання сторінками цієї книги. Прочиняючи двері, варто зачитати анотацію: «Зрештою, це не звичайний роман, а радше жовтневий щоденник сторожового пса на ймення Нюх, який спільно зі своїм хазяїном Джеком (тим самим Різником), а також з іншими друзями й недругами та їхніми сумнозвісними господарями бере участь у Великій Грі, що відбувається місячної ночі на Геловін. І не дай боже в цій Грі програти, бо долі переможених не позаздриш». Біжімо впізнавати відсилочки до культових жахів та насолоджуватись цим безцінним крамом.

Порцією гарбузового пирога Станіслава Лема нас знову пригостить видавництво «Навчальна книга – Богдан». Ми маємо справу з трьома найапетитнішими, найсолодшими та найсмачнішими шматочками, кожен з яких зготований по-особливому: «Астронавти», «Голос Господа» та «Огляд на місці».

Ілюстрація «Навчальна книга – Богдан»

Думаю, не варто навіть розповідати хто такий Станіслав Лем. Так, так, впевнена, що про «Соляріс» ви чули, особливо на хвилі любові до Тарковського та його фільмів.  На полицях Лема вже давно красуються такі видатні твори як «Голем ХIV», «Едем», «Футурологічний конгрес», «Розповіді про пілота Піркса»…, думаю можна не продовжувати, а одразу переходити до читання. Що ж ми маємо цього разу? Якими дивовижними стравами пригощає нас автор? «Астронавти» – це три самостійні історії про наслідки застосування ядерної зброї, контакт з інопланетянами та війни. Це фантастичні, космічні реалії, поєднані із об’ємними авторськими відступами, це нектар, який хочеться поглинати одним великим ковтком. «Голос Господа» – це позаземна інформація та її розшифрування. Це дискусії про теорії, еволюцію, космологію та філософію. Ця сатира – зовсім інша планета, після відвідування якої, ви дивитиметесь на сонце, зорі чи місяць уже далеко не тим поглядом як раніше. Швиденько сідаємо у міжкосмічно-книжкову ракету і летимо на ще одну планетку під назвою «Огляд на місці». Ніколи не були у космічній подорожі? То це і не проблема, просто одного вечора приготуйтесь до польоту разом із романом Станіслава Лема. Міністерство інопланетних Справ, Інститут Історичних Машин, математичне прогнозування майбутньої історії, новомова зі словами «націомобілі», «тупартаменти», «градозаври» … – ці шматочки пазла ще цікавіші у контексті. Не варто втрачати ні хвилини, адже наш зореліт не чекатиме!

Зрештою, горизонт починає освітлювати торгові лавки своїм мирним та теплим світлом, отже скоро світанок. І наші герої складають свій крам, залишаючи у повітрі аромат жовтневої ночі. І нам варто покидати ярмарок, але не з порожніми руками, а з корзинами, повними історій, персонажів, переживань, химер, страхів та снів.

 Незабаром очікуйте нові та цікаві публікації.

З повагою – Папороть