Ілюстрація з сайту ТОУНБ

Якщо ви думаєте, що бібліотеки це лише про читальні зали, тишину, затишок та книги різних кольорів, жанрів та видань, то смію доповнити ваш список й тим, що бібліотеки займаються і видавничою справою. Серед бібліотек Тернополя, одна з найбагатших на різного роду альманахи та покажчики саме Тернопільська обласна національна бібліотека (ТОУНБ).

Кілька днів тому на сайті бібліотеки повідомили про вихід з друку бібліографічного покажчика «Наукове товариство імені Шевченка і Тернопільщина (1873—1940) філологічна секція: дійсні члени», і це надихнуло мене розповісти вам трохи більше про діяльність книгозбірень у сфері видавничої справи.

В першу чергу варто розібратись, що ж таке бібліографічний покажчик. Цим словом ми називаємо списки опублікованих документів (книг, газетних і журнальних статей тощо), об’єднаних якою-небудь ознакою і забезпечених допоміжними індексами, що полегшують пошук і угруповання матеріалів.

«Видання бібліографічних покажчиків було і є провідним напрямком діяльності», –  зазначають у бібліотеці.
Перший бібліографічний посібник Тернопільської бібліотеки вийшов у ще далекому 1949 році, тоді це були «Сталінська конституція — конституція перемігшого соціалізму» та «Ярі зернові культури». Зазвичай те, що видавалось у 50-их, складало собою рекомендаційні списки літератури таких відомих письменників як Тарас Шевченко, Павло Тичина чи Микола Гоголь.
Впродовж років ТОУНБ видавала бібліографічні покажчики на різні теми та жанри. Вони охоплювали і мистецтво Тернопільщини, і її історію, і постаті, що творили культуру у певні періоди часу. Високо цінуються серії бібліографічних покажчиків «Родом з України», «Тернопільщина мистецька» та інші, не менш цікаві. Такого роду інформація справді допомагає краще дослідити історію чи мистецтво, не витрачаючи багато часу на пошук інформації із різних джерел.
Особисто мені припав до душі покажчик, який було випущено до 100-річчя одного з найвидатніших художників XX століття Якова Гніздовського, який, опираючись на переосмислення всієї культурної спадщини, свій багатогранний талант і новаторський підхід зумів викристалізувати власну течію в графіці й малярстві та зайняти почесне місце в Пантеоні українських і світових геніїв. Було підготовлено бібліографічний покажчик «Яків Гніздовський: «Життя людини — тільки недосконалий відблиск її власної мрії» (2015, випуск дев’ятий).

Що ж до покажчика, який вийшов з друку нещодавно, то він є продовженням «Наукового товариства імені Шевченка і Тернопільщина (1873—1940) : Історично-філософська секція: дійсні члени», що побачив світ у 2017 році.

Тут зібрані напрацювання етнографів, фольклористів, мовознавців, літературознавців – усіх тих, хто входив до Філологічної секції Наукового товариства ім. Шевченка. Книжка складається із 16 рубрик, де структуровано літературні та наукові доробки вчених, включаючи їх біографію, авторські твори або ж перекладацьку діяльність.

Це справді корисний посібник для тих, хто хоче краще вивчити історію нашого краю та дослідити її вплив та внесок у культуру та науку у ХІХ-ХХ ст.

Папороть