Привіт усім від Тернопільського читального клубу!

Якщо ви, як і я, у 2022 році намагаєтесь займатись самовдосконаленням, дізнаватись щось нове, досліджувати ті закутки різних сфер, про які раніше не задумувались, то сьогоднішній матеріал точно стане для вас корисним. Українська видавнича сфера протягом свого тривалого існування може похвалитися справжніми перлами українського пера із гумором, мистецтвом, творчістю, кінематографом  та іншою цікавою інформацією. А тим, кому цікаво досліджувати українські артефакти із галузі видань, раджу звернути увагу на проєкт «Екземпляри ХХ»!

Проєкт був втілений культурно-видавничим медіа «Читомо» і його авторами стали Анастасія Боженко, Вахтанг Кіпіані, Діана Клочко, Євгенія Губкіна, Ігор Котик, Ірина Плехова, Катерина Лебедєва, Максим Стріха, Микола Тимошик, Олег Коцарев, Станіслав Мензелевський, Тарас Гринівський, Ярина Цимбал.

Проєкт «Читомо» – культурно-видавниче медіа про культуру читання і мистецтво книговидання.

Справа в тому, що завдяки цьому проекту ми маємо доступ до оцифрованих версій таких улюблених нашими батьками видань як «Перець», «Авангард», «ВАПЛІТЕ», «Нова генерація», «Книгарь», «Назустріч»… і цей список ще неповний, адже налічує 26 українських часописів. Це унікальні видання, які випускались у 20 ст. і були інноваційними та експериментальними свого часу. Завдяки «Читомо» ми можемо дослідити культуру, знання про Всесвіт, поезію та кіно, історію, фотографію у межах епохи, в якій вони друкувались. Не читати сухі тексти із Вікіпедії чи з труднощами знаходити потрібну інформацію. Тепер можна гортати електронний журнал, збережений у його початковому вигляді, який відображає культурний ландшафт тієї епохи, в якій він створювався.

«Екземпляри ХХ. Літературно-мистецька періодика ХХ століття» – це проєкт спрямований на вивчення знакових періодичних видань про літературу і мистецтво ХХ століття, які друкувались на території України або створювались українцями діаспори. «Літературно-художні видання розглядаються як синергетичне явище на межі різних видів мистецтв, як приклади об’єднання митців, літераторів, художників для спільного творення культурного продукту» – повідомляє «Читомо».

Серед усіх видань були обрані найяскравіші часописи, що задавали тренди, формували стандарти та мали вагомий вплив на культурний процес. Серед принципів відбору: відображення синтезу мистецтв, експериментальність, якість контенту, значення для культурного середовища.

«Унікальність проєкту в його крос-секторальності, адже наукові консультанти представляють різні сфери — візуальне мистецтво, літературу, кіно, видавничу справу й редагування, історію, що дозволяє комплексно поглянути на видання й виявити їхні особливості. За кожним із цих призабутих, а для широкого загалу невідомих видань стояли люди, які любили свою справу й попри складні й часто небезпечні умови висвітлювали культурні процеси, а часто були їхніми творцями», – розповідає Оксана Хмельовська, співкураторка проєкту.

«Цікаво спостерігати, як друковані часописи, особливо, культурно-мистецького спрямування, «переживають» віяння цифрової доби і все ж залишаються на радарах культурного простору. Наприклад, журнали «Критика», «Українське мистецтво» та «Всесвіт», які були засновані у час до масового розповсюдження інтернету, досі видаються у паперовому вигляді. Водночас деякі журнали переформатовуються. Як-от «Театрально-концертний Київ», що востаннє вийшов друком у 2018-му році, а згодом отримав грант від Українського культурного фонду на створення власного інтернет-ресурсу», – розповів співкуратор проєкту Олександр Мимрук.

Папороть