Черкаський лікар-педіатр з 52-річним стажем видала книгу спогадів, повідомляє онлайн-медіа «Прочерк» з Черкас.

– Я навіть не думала колись, що може бути така видана книга. Хотілося закарбувати мамині спогади, яка у мене в поважному віці. Адже покоління пройде і ми забудемо багато речей. У маминих спогадах порушувала тему війни, повоєння. Це викликало душевний трепет. Згодом ці рукописи переглянув брат, потім онук, який сказав: «Бабусю, пиши!». Далі дивилися колеги, професори, які самі публікуються. І тоді дійсно я стала працювати системно, відчуваючи якусь відповідальність, постійно правила, переписувала. Поряд весь час лежав словник. Я хотіла донести думку якомога краще. А лейтмотивом до кожного розділу є цитати віршів Ліни Костенко. Я надихалася її поезією і дуже їй за таку творчість вдячна, – зазначає Людмила Яківна.

– Лікарі взагалі творчі люди, – додає головний редактор «Черкаського краю» Тетяна Калиновська. – Лікар – це спостережлива людина, яка розуміє кожну грань характеру, звичок людських. А лікар-педіатр ще й бачить з кожної миті народження, як дитинка розвивається, зростає, формується. Ми у редакції знаємо багатьох лікарів, які нам приносять статті на медичні теми, а ще приносять поезію і прозу. І дуже приємно, що лікарі такі творчі люди.

Авторка зізнається, що починалося все як щоденник, як спогади про зустрічі з цікавими людьми чи по роботі. Також у книзі присутні філософські роздуми про сенс життя, занепокоєність щодо майбутнього людства.