Попри всі негативні моменти карантину, Сергій Волянюк став ще одним автором, кому локдаун посприяв у зведенні матеріалу для книги. Поговоримо сьогодні про його роботу під назвою: «Над Збручем: Кам’янець-Подільська група УПА на Тернопільщині (друга половина 1944 р.)». Це дослідження виконане автором в рамках програми «Історія національно-визвольних змагань: складні питання та уроки», над якою працює Музей національно-визвольної боротьби Тернопільщини.

На сторінках книги розповідається про організаційну, військово-пропагандистську, диверсійну та рейдову діяльність Кам’янець-Подільської групи УПА «22 б», яка впродовж другої половини 1944 р. дислокувалася на території Тернопільської області ОУН. Так, на основі аналізу архівних документів, опублікованих джерел та наукової літератури висвітлено процес формування збройних одиниць повстанської армії, комплектації військового штабу і обласного проводу ОУН Кам’янець-Подільщини, відтворено внутрішню реорганізацію групи та структуру підпорядкованих їй підрозділів, піднято питання взаємостосунків з Тернопільською мережею ОУН та її членством, мобілізації у ряди повстанської армії, а також розкрито причини розформування цієї військово-територіальної одиниці краю УПА-Південь.

– Сергію, створення книги потребувало кропіткої роботи з архівними матеріалами, дослідницької роботи… Що стало поштовхом до її написання?

– За фахом я історик (закінчив історичний факультет Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, кандидат історичних наук, заступник директора Музею національної-визвольної боротьби Тернопільщини з наукової роботи – прим. авт.), ще з часів навчання почав писати про національно-визвольний рух ОУН і УПА 1940- х – 1950-х рр. Звичайно, що хотілось заповнити білі плями історії того періоду, які пов’язані з нашим регіоном, а також віддати шану воякам УПА – борцям за українську незалежність. А тут карантин, з’явилось трішки більше часу аби впорядкувати зібрані матеріали. До того ж (сміється) на очі вкотре потрапила книга Андрія Кокотюхи під назвою «Повний місяць»… І ось, «відпочиваючи» від основної роботи, вкотре зацікавив один з епізодичних героїв цього роману – старшина (офіцерприм. авт.) Української Повстанської Армії на псевдо «Грім» (про нього йдеться у третій частині твору). Щоб зрозуміти, про що йдеться, наведу частину з анотації книги: «Осiнь 1944 року. Подiлля. Лiнiя фронту вже далеко, але спокою в тилу немає. У селищi Сатанів страх перед гестапо змiнився боязню каральних операцiй НКВС, мало того, округу тероризують озброєнi до зубiв банди кримiнальникiв та дезертирiв, але й це ще не все…». Відкинувши у бік основну сюжетну лінію, задався питанням: а чи має реальне історичне підґрунтя старшина УПА «Грім»? Озброївшись купою документів та матеріалів, виписок з них, розпочав пошуки, бо ж зацікавило, заінтригувало. Таким чином, у результаті неквапливих пошуків з’ясувалося що на території призбручанських районів Тернопільської та Хмельницької областей у серпні-вересні 1944 р. була сформована сотня Кам’янець-Подільської групи УПА під командуванням Мар’яна Галохи, уродженця с. Рожиськ зараз Тернопільського р-ну, який користувався у мережі підпілля ОУН псевдо «Грім». Військовий штаб цієї групи 20 жовтня 1944 р. присвоїв сотенному «Громові» найменування «отаман» та призначив командиром загону УПА, на чолі якого він діяв до початку грудня… Деталі про організацію, бойові дії та подальшу долю цього загону і його командирів можна почерпнути з дослідження «Над Збручем»

До книги увійшли також підготовлені карти і схеми, документальні матеріали, впорядкований біографічний довідник командного складу на понад 60 осіб, а також близько 80 світлин та ілюстрацій.

– Що відчували Ви, коли досліджували документи? Гордість, жаль, співчуття?..

– В першу чергу історик завжди повинен бути об’єктивним і не «вплітати» особисті емоції, погляди в роботу. Потрібно розуміти, що становлення, розвиток і діяльність Української Повстанської Армії супроводжувалось труднощами та підривною діяльністю офіційної окупаційної влади, і що люди і в той час мали такі ж самі проблеми і негаразди. Хотілось максимально висвітлити події того часу, які тісно пов’язані з тематикою і проблемами Кам’янецької групи УПА. Власне тому працювати над матеріалами було доволі цікаво, адже з’явилася можливість висвітлити одну невелику сторінку з нашої історії, сторінку боротьби відділів УПА проти радянського окупаційного режиму і частин НКВС у призбручанських районах сучасної Тернопільщини і Хмельниччини, про які до цього часу було маловідомо не лише широкому загалу, а й вузькому колу дослідників національно-визвольного руху 40-х – 50-х рр. ХХ ст.

Витяг про суспільно-політичний огляд на території Кам’янець-Подільщини. 30.11.1944 р.

 

Початок звіту про діяльність загону УПА “отамана” «Могили» за грудень 1944 р. 28.12.1944 р.

Надзвичайно важливо, що сьогодні ми маємо можливість не лише отримати нові факти з історії становлення соборної України, але й дізнатись справжні імена людей, які доклались до визвольної боротьби. Багато прізвищ будуть знайомими читачам, адже це чиїсь родичі, сусіди, знайомі. Багато назв сіл та містечок Тернопільщини та Хмельниччини будуть упізнані читачами, і від того історія краю стає ще ближчою та зрозумілішою.  Підтримка історичної слави – важлива складова становлення та укріплення України як держави.

Книгу «Над Збручем: Кам’янець-Подільська група УПА на Тернопільщині (друга половина 1944 р.)» можна замовити у видавництві «Літопис УПА» або безпосередньо в автора, також книга є в бібліотеках Тернопільщини, зокрема й у бібліотеці Музею національної-визвольної боротьби Тернопільщини, відвідати який Сергій Волянюк при нагоді усіх запрошує.

Анюта Лазорко для ТЧК