Він був талановитим та розумним, наполегливим і відчайдушним. Його твір називають найкращою версію історичної повісті про Настю Лісовську. Осип Тадейович Назарук — український громадський і політичний діяч, письменник, журналіст, публіцист. Нерідко доводилось йому виступати в іпостасі адвоката та дипломата. Осип Назарук вів дуже активний спосіб життя, адже усіма можливими вчинками прагнув покращити долю України. А ще, без перебільшень, його вважають однією з найяскравіших постатей Галичини ХХ століття.

Життєвий шлях:

Народився Осип Назарук 31 серпня 1883 року в м. Бучачі в родині кушніра. Освіту почав здобувати в Бучацькій державній гімназії, де був головою таємного драгоманівського гуртка в 1900 році. Та навчатись Осипу вдалося не довго. За пропаґанду соціалізму його відрахували з Бучацької гімназії. Також йому заборонили складати матуру (іспит на атестат зрілості) в Галичині. Пізніше він почав навчатися у Золочівській гімназії.

А от вищу освіту він здобував у Львівському університеті за спеціальністю: «Право». Проте бунтарський дух не полишає митця. Під час хліборобського страйку в Бучаччині 1902 році він починає друкувати матеріали на його підтримку. Він працює разом з адвокатом Анзельмом Мозлєром у Монастириськах у газеті «Служба двірська. Вже з 1904—1905 років він стає очільником «Січі» (української студентської організації у Відні). Пізніше у 1906—1907 роках Осип Назарук стає головою Львівської «Академічної Громади». Проте, він продовжує здобувати знання. У 1908 році він стає випускником юридичного факультету Віденського університету.

Як придував Крип’якевич Іван, який мав великий вплив на його формування як особистості: «Його покликанням зі студентських років стала політика, водночас шліфував і публіцистичну майстерність. Результатом стала видана до 1914 року низка брошур на політичні теми. Після початку Першої світової війни — в Українських Січових Стрільцях, літописець — один з організаторів Пресової кватири УСС. Член Загальної Української Ради з 5 травня 1915 року. Один з чільних членів Української Радикальної Партії, в якій перебував до 1922—1923 років.»

Проте, Осип Назарук знаходить час і на письменницьку діяльність. У 1915 році він видав у Відні «Співанки УСС». А вже наступного 1916 року з друкарні Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові вийшла ґрунтовна праця Осипа Назарука «Слідами Українських Січових Стрільців». Також у Відні побачила світ книжка «Над Золотою Липою». Паралельно у Львові в той же час вийшла книжка «З кривавою шляху Українських Січових Стрільців» .

У складі Українських січових стрільців (УСС) він  перебував у Кам’янці-Подільському у липні — жовтні 1919 року. Там і  почав писати повість «Роксоляна».

Обкладинка одного з сучасних видань повісті Осипа Назарука «Роксоляна». Фото з сайту Goodreads

Нижче наводимо відгук на книгу Осипа Назарука «Роксоляна» відомого тернополянина, кандидата історичних наук, доцента Володимира Окаринського на сайті Goodreads: «Роксоляна. Жінка халіфа й падишаха Сулеймана Великого, завойовника і законодавця» – як написано в першому виданні 1930 року, історична повість з XVI віку. Зараз би сказали – роман, або белетризована біографія. Дуже добрий твір, хоч і з деякою державницькою і християнською тенденційністю (тому й 4). Однак, це лише кілька разів різонуло (типу, кожен нарід сам заслужив бути завойованим через «ворохобню» щодо своєї влади). Автор добре розібрався в темі, і це може бути таким собі знайомством з османською Туреччиною для зацікавлених, зокрема для юнацтва. Напевне це була б ідеальна читацька авдиторія. Особливо цінні два останні розділи: XVII. Джігад (тобто – джихад) і XVIІI. Гаддж Роксоляни. Якщо не вводити твір в програму старших класів, то принаймні думки з XVII розділу про владу дають багато для розуміння. Окремо відзначу мову – вона і «галицька», і українська водночас (на рівні Франка, Маковея, Лепкого). Але без переборів. Видно, що під час Української Революції Осип Назарук перебував на Великій Україні (як він називав), і це добре вплинуло на його мову. Спонукує ще щось почитати про османський світ. Отже, варто.»

Коли Галичина опинилася під гнітом панської Польщі, осип Назарук еміґрує за океан, у Канаду, США. Там він продовжує захищати права своєї нації.

Пізніше він повернувся, вів публіцистичну та письменницьку діяльність. У різних видавництвах Львова вийшли книги: «Вчасна війна в північній Альберті», «Греко-католицька церква і українська ліберальна інтелігенція», «Галицька делегація в Ризі», «Спомини учасника», «Вибір звання», «Венеція. Катедра св. Марка», «Галичина І Велика Україна», «Замах на церкву», «Значіння партій». У 1939 році він знову перед загрозою радянської окупації змушений еміґрувати до Польщі.

Осип Назарук помер від інфаркту 31 березня 1940 року в Кракові. Виїхав він туди перед вступом радянських військ до Львова. Похований на Раковицькому цвинтарі Кракова.

Твори:

Автор історичних оповідань і повістей:

  • Проти орд Чингісхана (1921)
  • Князь Ярослав Осмомисл (Нью-Йорк, 1959)
  • Роксоляна (1930)

Праці:

  • Що то є нарід або нація (Львів, 1911)
  • Олекса Довбуш і Карпатські опришки (Джерзі Ситі, 1915)
  • Що то є суспільні кляси, боротьба кляс, буржуазія, пролетаріят і організація ([S.l.], 1915)
  • Як називається наш рідний край і нарід? (1915)
  • Слідами українських січових стрільців (Львів: накладом Союзу Визволення України, 1916)
  • Над Золотою Липою. В таборах Українських Січових Стрільців (Відень, 1916),
  • Військо і політика (1919)
  • Рік на Великій Україні (Відень, 1920; Львів-Відень, 1922)
  • Корупція в державному житті (Львів-Відень, 1921. Видання «Українського Прапору»)
  • Студентство і політика (1921)
  • В лісах Алберти і скалистих горах (Чікаґо, 1924)
  • WS: Вячеслав Липинський – відновитель державної ідеольоґії України (Чікаґо, 1926)
  • Київ і значіннє традиції (Чікаґо, 1926)
  • Робітництво і релігія — ідея — преса — вкладка: найкоротші історія України для діячів (1926)
  • Греко-католицька церква і українська ліберальна інтелігенція (Львів, 1929)
  • Утеча зі Львова до Варшави. Спогади українського консерватиста з першої половини жовтня 1939 року (пол.) (Перемишль, 1999)
  • Назарук О. Рік на великій Україні: конспект споминів з укр. революції / др. Осин Назарук. — Відень: Вид. «Укр. прапору», 1920. — 344 с. — (Українські мемуари).
  • та багатьох статей, репортажів.

Джерела:

  1. Від Золотої Липи до Стрипи [Текст] : (корот. біогр. відомості про Осипа Назарука) // Матейко Р. Воєнними дорогами синів Галичини: Українські Січові Стрільці на Тернопільщині / Р. Матейко, Б. Мельничук. – Тернопіль, 1991. – С. 25-26.
  2. Задорожний С. Хто він, Осип Назарук? [Текст] : (автор повісті “Роксоляна” та інші) [Текст] // Свобода. – 1997. – 6 трав. – (Славетні земляки).
  3. Кулик В. Він був одним із тих, хто повернув нам Роксолану [Текст] : [Осип Назарук] / В. Кулик, Б. Мельничук // Свобода. – 2018. – 7 верес. – С. 3.
  4. Мельничук Б. Під знаком історії: Світ Осипа Назарука [Текст] // Вільне життя. – 1990. – 14 груд.
  5. Назарук Осип Тадейович (31.08.1883–31.03.1940) – письменник, редактор, публіцист, історик, громадсько-політичний діяч [Текст] // Мельничук Б. І. Іван Франко і Тернопільщина / Б. І. Мельничук, В. Б. Уніят. – Тернопіль, 2011. – С. 260–261.