Цей текст мав би бути щедро пересипаний кумедними смайликами, адже з відповідей Володимира можна було б скласти окрему книжку, але важливіші ті усмішки, дорогі читачі, які, я впевнена, освічуватимуть ваші обличчя під час читання. 

То хто ж він, Володимир Ковцун? Новомодний Дід Панас для дорослих, сучасний Остап Вишня чи наш тернопільський Сковорода? Впевнена, у кожного будуть свої асоціації після прочитання книги, але найголовніше – це остаточні відчуття. Адже в час, коли події останніх років, наче дементори, висотують з українців позитивні емоції, важливо мати під рукою бодай невеличкий «павербанк для емоційної підзарядки». І хтозна, можливо з часом саме книгу «Від нервів» психологи радитимуть своїм пацієнтам в рамках відновлення психологічного здоров’я.

 Перше запитання: рецепт на книжку потрібен? Де брати?

Книжка появляється вдома коли її купуєш, дарують, або сам пишеш. Я собі написав і маю чистий спокій! Ну бо написати книжку – це найпростіше, що може бути – ніхто тебе в шию не гонить, як на роботі. Є настрій – написав пару сторінок, нема – порвав тих пару сторінок. Тобі ніхто нічого не винен. Написав – продав. Не написав – йди на роботу і будуть тебе гонити в шию.

Я пам’ятаю, як колись дивився на письменників, як на якихось великих, недосяжних, мудрих, далеких, світлих, обраних, поцілованих Богом в чоло людей. А виявилося – вони такі самі люди, як ми всі, так само родяться, живуть, але придумали собі писати книжки. Я вам серйозно кажу – варта раз попробувати і все вийде, як з татуїровками – набив одну, дивишся через два роки, а ти всьой синій.
Ми ж всі знаємо, як писалися в школі твори і як то було довго і нудно нашкрябати ті дві сторіночки, а тут письменник пише тисячі сторінок. Як? І я питаю: «Як можна видавати тисячі сторінок в рік?» А дуже просто – не треба вам ходити на роботу! Не треба кожен день їздити в метро, чи в машині годинами стояти в корках. Просто собі сів на балконі в тишині і клацаєш по буквах. Потім, коли написав – треба піти до видавця, щоб він прочитав, сказав, що це шедевр, видав, продав і віддав вам ваші гроші. Всьо. Але якщо прочитає і скаже – гімно – тоді ви дурно потратили рік життя і треба помаленько збиратися на роботу.

Книга має назву «Від нервів». Як її застосовувати, щоб досягти кращого терапевтичного ефекту? Прикладати до хворого місця, заварювати, настоювати, жувати (облизувати) обкладинку чи класти книжку під подушку на ніч? Декламувати у громадському транспорті чи читати родині вголос? Що ви радите, як автор?

Я не знав, як назвати книжку тому, що вона про всьо. Але коли її перечитував, то зрозумів, що мені стає добре від неї. Вона наповнює мене (а раз мене, то і інших буде наповнювати) якоюсь невидимою емоцією. А емоція – це те, за що ми готові платити, купувати і насолоджуватися, це те, чим ми лікуємо душу, це, як фільм, подорож чи море… А книжка – це лікарство від нервів. Тому назву не дуже й то треба було придумувати. Все лежить на поверхні, просто треба побачити і взяти.
Я знаю, що є читачі, які вміють читати зі швидкістю світла – я не такий. Я коли читаю, то мушу зупинятися і трамбувати в голові прочитане, як трактор силос в силосній ямі, щоб воно складалося там шарами і краще засвоювалося. Тому раджу читати її зранку, в обід і ввечері по дві сторінки натщесерця і запивати доброю кавою, вином, або чаєм з медом. Це лікування я називаю «книжкова терапія». Це як лікування сексом – його має бути стільки, скільки має бути, але запам’ятайте, що самолікування шкодить вашому здоров’ю.

Зазвичай, коли говорять «від нервів», мають на увазі заспокійливий ефект. Натомість більшість Вас знає, як людину з веселою вдачею та іскрометним характером. Чи заспокоїться читач після Вашої книги, чи навпаки,  отримає щеплення оптимізмом для подальшої протидії стресам?

В книжці кожен знайде щось для себе: спогади, передчуття, переживання, нерви, любов, радість, сміх, жарти, сум і біль… Ефект від цієї книжки є непередбачуваний, бо ми з колегами ще не проводили клінічні дослідження в науково-дослідному інституті і точно не можемо написати всіх симптомів. Але ті, хто купив кажуть, що все у них добре. Лікуються, насолоджуються і виздоровлюють. Тому, читайте і пишіть, що відчуваєте, будемо вам збільшувати дозу наступною книжкою.

Також Вас добре знають як чудового пасічника. Підкажіть, будь ласка, як виробник обидвох продуктів, що більш помічне для здоров’я – мед від Владзя чи книга «Від нервів»?

Тут, я думаю, треба поєднати все докупи: читати і їсти мед, але шоб не капало на сторінки, бо злипнуться. Як ви бачите – все в мене натуральне і корисне – ліки від душі і тіла. Тому сам їм, читаю і вас припрошую.

 До книги увійшли Ваші особисті історії, чи є щось із життя друзів, колег?

Там є все. І друзі, і знайомі, і думки з роздумами, і свої, і чужі, і наші з їхніми. В книжці головна проблема – прочитати і буде вам щастя, здоров’я і многая літа!

Ваші фанати, які передивилися всі Ваші виступи по телевізору та в ютубі, отримають разом з книгою багато нових історій? 

Ну так – це ж різні продукти телебачення і книга. Вони десь пересікаються, але книга це – вже, зараз і тут, а телебачення – це тоді, колись і там. Ну і книжка це – специфічний продукт, бо вона вічна! Книжка почала бути з людиною відколи людина, тому ми на підсвідомості і любимо її.

 Ви у кожну свою книжку ставите закладку? ))) Чи це не для всіх?

Я запихаю закладку кожному. А ви бачили яка вона? Я подумав, що завдяки тій закладці люди зможуть мене знайти в павутині інтернету. Там я надрукував кюар коди всіх моїх соціальних мереж. Тому заходьте, додавайтеся в друзі і буде вам щастя. Пам’ятайте, що закладка – це добре і корисно).

У скетчах Ви часто граєте жінок (перепрошую)))), чи є в книжці історії від імені не оповідача, а оповідачки?

Звичайно, що є, того що я люблю жінок, ну і в моєму віці, давайте дивитися правді в очі, гріх не знати «чого хоче жінка», а ше більший гріх не розказати про це тим, хто не знає, бо пеньочок…

А ще Ви часто розповідаєте історії про щасливе дитинство. Яке було за часів есесер ))). Чи є парадоксом, що наше щасливе дитинство (як і багатьох) було таким саме тому, що ідеологічна радянщина трохи менше відчувалася в селі? Чи це просто саме село «оздоровлювало» позитивним сарказмом?

Тоді дитиною я і не задумувався де я жив. Бо я – жив! Тепер, оглядаючись назад, я бачу і розумію, чого ми були такі щасливі і не відчували довколишнього есесерського негативу. Та того, що ми були молоді, щасливі, здорові, жили в селі і всі наші родичі були живі…

Чи є у Вашій книзі оповідання на кшталт дівчини, яка втопилася в колодязі, чи такі оповідки для окремої збірки?

Про ту дівчину мені самому страшно згадувати. Недавно перечитав – та ну! Мороз по шкірі. Та я коли писав – то боявся… Думаю для такого страшного треба буде писати іншу книжку. По іншому треба буде лоскотати читачам нерви.

Для обкладинки книги було використане одне з Ваших фото. На ньому Ви у футболці із зображенням кота на місяці(?). Так випадково сталося, чи це фото має прихований сенс?

Це дуже прихований сенс оформлення моєї книжки. Червона лінія спереду, збоку і ззаду – це символ червоної лінії ззаду, збоку і спереду. Чорний колір символізує собою загадку і непізнаність чорного кольору. Мій силует, який виходить з темноти означає, що я виходжу з темноти. Кіт на місяці на футболці означає, що я купив ту футболку у Волочиську за 170 гривень і приїхав в ній на фотосесію. Тому кожен сантиметр моєї книги продуманий і втілений.

Були запитання в соцмережах стосовно аудіоверсії вашої книги. Чи є в планах ще й начитати лікувальні історії?

Я вже веду переговори з людьми, які тим займаються. Я хочу записати аудіокнигу власним голосом, тому що недавно на базарі мені сказала якась жінка, що мене впізнала ззаду по голосу. Ну і чого би мені ще раз не прочитати книжку, але вже з інтонацією і заробити пару гривень.

Як написав один із ваших читачів «Ви смішно розповідаєте, але серйозно допомагаєте». Куди зазвичай відправляються тушкованки та інша смакота від Вашої волонтерської родини? Як можуть долучитися усі бажаючі допомогти?

З перших днів війни робиться тушонка завдячуючи нашим людям зі всього світу. Вона їде тільки на передову, тому, що там хлопці хочуть доброї, домашньої, своєї тушонки. І ми по можливості забезпечуємо їх. До сьогоднішнього дня ми це робимо. Зараз вже не в тих об’ємах, як було, але все одно ми стараємося наших воїнів балувати домашніми смаколиками. А долучитися дуже просто – у Фейсбуці в мене під любою статтею є реквізити свинячої картки, як я її називаю і Пей-пелу, тому долучайтеся і дякую, що я з вашою допомогою можу робити хороші речі.

Банальне запитання, але, впевнена, хвилює багатьох: продовження книги буде?

Звичайно буде. Якщо цю книгу люди вже сподобали, то думаю і від другої не відмовляться. Тому раджу всім – читайте і просіть другу!

Де можна придбати книгу «Від нервів» і чи планується її презентація на рідній Тернопільщині?

Книжку можна придбати на моєму сайті: www.vladzio.com.ua 
Ну і звичайно буде її презентація не тільки на Тернопільщині, а й по всій Україні. Я хочу поїхати туром з концертом-презентацією, який буде називатися «Від нервів» на підтримку Збройних Сил України. Тому, дорогі мої друзі, восени усіх Вас запрошую до себе на концерти!

Кілька слів від Володимира Ковцуна підписникам Тернопільського читального клубу.

Дорогий мій читальний клуб! Дякую, що ви несете у маси той промінь світла під назвою Книга. Ми маємо навчити теперішнє покоління хоч на трошки підносити очі з телефонів і опускати їх в книги. Я думаю, що чим більше ми читаємо, тим сильнішими ми робимося, як нація!

Ганна Лазорко для ТЧК
22.06.2023