Пам’ятаєте, кілька тижнів тому ми активно розповідали про прориви у видавничій та бібліотечній сфері, раділи, що тепер український продукт та загалом українська книга буде жити довго та щасливо? Так от, сьогодні мусимо докинути трохи дьогтю у цю бочку меду, бо, як виявляється, книговидання в Україні стикнулось із величезною проблемою, яка полягає у нестачі паперу. З одного боку, «ковідні» тисячі дали певний поштовх, адже книги купувались з неймовірною швидкістю, а з іншого, тиражі книг, що розлетілись буквально за місяць, тепер немає змоги оновити через брак паперу. Звісно, що ця проблема з’явилась не за один рік, а турбувала видавців тривалий час, проте саме зараз вона стала критичною.

Як повідомляє медіахолдинг НВ 20 січня відбулася Zoom-конференція, ініційована і організована Правлінням Громадської спілки «Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів», яка стосувалася катастрофічної ситуації на вітчизняному ринку паперу. Конференція відбулася за участі як видавців, так і представників друкарень, дистриб’юторів та виробників паперу.

Те, що було озвучено на конференції – не найкращі новини. За всіма підрахунками вітчизняне виробництво (Зміївська та Коростишівська паперові фабрики) не можуть повністю задовольнити потреби в бажаній кількості паперу, адже впродовж року вони вироблять близько 5 тисяч тонн паперу, при  необхідності у 90 тисяч тонн. Пояснюють нерентабельністю виробництва. Імпорт іноземних компаній теж не є ключем для вирішення цих питань, адже логістична складова поставок, які надходитимуть з Китаю та ПАР, дорівнюватиме приблизній вартості паперу як такого, що занадто витратно. Європейські країни та США стикнулись із такою ж проблемою, а від імпорту країни-агресора ми відмовились, до того ж окремою сіллю на рани є квоти, що не дозволяють ввозити потрібну кількість паперу на територію України. Також проблемою залишається й те, що українські підприємства працюють на вторинній сировині, яку тим не менше, теж вигідніше експортувати за кордон.

То що ж спричинило, такий колапс? В першу чергу пандемія внесла корективи у спосіб продаж, адже люди, перебуваючи вдома, купували книги через Інтернет, що збільшило витрати на пакування продукції. А для виробництв більш вигідним є продукування крафтового паперу.

По-друге певні засоби особистої гігієни, такі як памперси, туалетний папір, засоби жіночої гігієни, вимагають первинного целюлозного волокна. Виготовлення цієї продукції теж є вигіднішим аніж виробництво паперу.

Втретє, транспортування целюлози з країн Азії зросло у своїй вартості, тож тепер доставка однієї тонни паперу за ціною практично як сам продукт. До того ж термін доставки становить 3-4 місяці.

От і маємо, що сфера книговидання стала жертвою на фоні загальної кризи матеріалів.

Як повідомляє Юлія Орлова (генеральний директор видавництва Vivat), вже плануються певні кроки для вирішення цих питань. Вона розповіла, що «Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів» написала лист на ім’я Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, із проханням тимчасово звільнити українських виробників паперу від ПДВ. Також Юлія повідомила, що типографії працюють на попереднє замовлення на папір, що дозволяє більш планово організувати роботу підприємств. Ну і звісно головним виходом із ситуації є створення заводів, що будуть виготовляти папір із альтернативної сировини.

Як би не було, але ми з вами, як читачі, повинні розуміти труднощі, з якими зараз стикається видавнича сфера, підтримувати український продукт та бути лояльними. Проблем, які не вирішуються немає, а це означає, що все буде добре, варто лиш трохи почекати.

Папороть