Поет, журналіст, критик Іван Горбатий народився 18 липня 1934 року в селі Заруддя на Збаражчині. Цьогоріч відзначають три десятки років з дня смерті поета.

Навчався Іван Горбатий в місцевій семирічці, потім у Колодненській середній школі, яку закінчив 1953 р. Цьому ж року вступив на філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Шевченка. Через матеріальну скруту, перевівся зі стаціонарного на заочне навчання.

З 1954 р. по 1957 р. проходив дійсну військову службу на Кавказі. Після звільнення в запас завідував читальнею, клубом у рідному селі Заруддя. Рано почав друкуватися в журналах: “Вітчизна”, “Дніпро”, “Жовтень”, “Прапор”, “Україна”, “Ранок”.

У 1959 р. переїхав із сім’єю до Тернополя. Роботу журналіста поєднував з навчанням в університеті, яке завершив у 1967. Того ж року мала вийти перша збірка поезій “Мередіан долі”. Та не судилося. Комусь не сподобалися його рецензії на “Собор” О. Гончара. Разом з В. Маняком, Б. Мельничуком, В Тимченком І. Горбатий – автор розділу про Тернопільську область у книзі-меморіалі “Вінок безсмертя”. У 1987 закінчив держуніверситет, і в цьому ж році мала вийти перша збірка поезій “Меридіан долі”. Та не судилося.

У співавторстві з Богданом Мельничуком у книзі “Дзвони пам’яті” опублікував (1990) уривки з документальної повісті “Лелеки над колисками” про трагедію під час Другої світової війни у с. Молотків Лановецького району.

Працював у газеті “Вільне життя” літературним редактором. Не зважаючи на важку хворобу серця, погодився стати відповідальним секретарем першої в Україні обласної організації Товариства української мови ім. Т. Шевченка, підтримував Народний Рух України, “Меморіал”.

Тридцятого червня 1990 року стався нещасний випадок – невправний велосипедист збив поета з ніг, а 2 липня І. Горбатий помер.

У 1994 році в Києві у видавництві “Український письменник” вийшла спільна посмертна збірка І. Горбатого і Василя Ярмуша “Допоки я живу”.

Перше окреме видання поезій Івана Горбатого “На вістрі сльози” побачило світ у 1998 року. Обласна організація Національної Спілки письменників України одноголосно І. Горбатого прийняла в свої члени (посмертно).

У рідному селі поета, Зарудді, на приміщені школи 10 листопада 1995 року відкрито меморіальну дошку-барельєф.

Джерело: Тернопільська обласна бібліотека для молоді