Проходять роки та століття, старі імена стираються, а нові яскравими спалахами з’являються на наших устах. Але ж є й ті, хто незалежно від плинності часу залишається у нашій пам’яті та історії. І саме цих людей, можна вважати героями. Про одного з них ми сьогодні й поговоримо. Про героя родом із Тернополя – Ярослава Стецька.

Ярослав Стецько був українським політичним та військовим діячем ОУН. Здібний хлопець одразу посів провідне місце у лавах юнаків-членів ОУН, адже мав неабиякі здібності. У 1941 р. він став першим заступником провідника ОУН-Б С. Бандери. У 1942–1944 рр. перебував у німецькому концтаборі Заксенгаузен. Після визволення керував Антибільшовицьким блоком народів, був головою Проводу ОУН-Б. Крім цього був ідеологічним референтом і редактором підпільних націоналістичних видань, писав публіцистичні твори на різні теми.

На щастя, ці роботи діяча не були втрачені, і сьогодні ми маємо можливість насолодитись його роздумами щодо конкретних питань, зрозуміти його ідеологію та дослідити національно-визвольні змагання з точки зору того, хто безпосередньо брав у них участь. Тому пропонуємо вам добірку книг, у яких зібрані твори Ярослава Стецька та добірку книг про самого Ярослава Стецька.

Почнімо із свіжовидрукуваного видання 2021 року, що носить назву «Київ проти Москви» видавництва “Українська видавнича спілка”. До збірника праць провідного діяча ОУН Ярослава Стецька увійшли його маловідомі статті світоглядово-ідеологічного, теоретичного і публіцистичного характеру. Для тих, в кого щирий інтерес викликає дослідження визвольної кампанії з середини, книга виявиться справжнім скарбом.

Наступною перлиною є двотомна «Українська визвольна концепція» видавництва “Центр навчальної літератури”. У ній здебільшого опубліковані ранні твори автора, в яких він проводить дискурс про якість еліти, тобто тих осіб, які виховують, направляють, керують. У цих роботах він підкреслював, що від якості еліти залежать форми виховання і високий рівень свідомості народу. Еліта вливає в народ хотіння бути народом, волю діяти, вона стимулює діяльність народу. Ярослав Стецько вважав, що націоналістичний рух найкраще може мобілізувати сили народу «на всіх ділянках життя» і творити «свої форми, свій зміст суспільного життя». У другому томі охоплені праці  1954-1982 років. Їх поділено на кілька тем, що включають в себе  ідеологію українського націоналізму, підпільно-визвольну боротьбу та проблему міжнародної політики.

Наступна книга, про яку нам варто розповісти,  а вам варто прочитати – «30 червня 1941» видавництва “Лілея-НВ”. Вона стосується історичного, політичного і державного значення відновлення української державності 30 червня 1941 р. у Львові, і створення українського уряду. Книга відкриє зв’язок українського Проводу з нацистами, участь українців у військових формуваннях Третього Рейху, причини розбіжностей у їхніх взаєминах, загострення українсько-німецьких взаємин унаслідок проголошення Української Держави на чолі з Я. Стецьком та ще багато інших аспектів.

Якщо ж вам більше цікаво дослідити саму постать видатного націоналіста не через його особисті праці, а через його біографію, то візьміть до уваги наступні книги.

«Великий українець із Тернопілля. Ярослав Стецько: життєвий шлях Провідника ОУН» Богдана Мельничука, Мирона Сагайдака та Вікторі Уніята. Ця книга є першим науково-популярним виданням, у якому на основі спогадів, архівних документів та інших матеріалів висвітлюється життєвий шлях Голови Українського Державного Правління, Провідника ОУН і Президента Антибільшовицького блоку народів Ярослава Стецька. У книзі містяться унікальні документальні світлини, що використані із фонду Історико-меморіального музею Ярослава і Слави Стецьків у с. Великий Глибочок Тернопільського району.

Також пізнавальною буде книга Данила Яневського «Проект «Україна». 30 червня 1941р., акцiя Ярослава Стецька» видавництва “Фоліо”. Цю книгу можна вважати путівником для тих українців, які мають бажання дізнатися, чим було проголошення Акта відновлення Української держави: звитяжним вчинком українських патріотів, інтригою німецьких спецслужб чи частиною детально продуманого плану націоналістів. Проаналізувавши відомі на сьогодні документальні публікації, спеціальні дослідження, архівні матеріали фондів Українського Національного Музею (Чикаго) та Наукового Товариства імені Т. Шевченка (Нью-Йорк), автор малює альтернативну до існуючої картину створення Організації українських націоналістів, її ролі та місця в історії передвоєнної Європи, з’ясовує її чисельність, відновлює імена реальних керівників та натхненників, творців та погребенників ОУН, форми їхньої «співпраці» зі спецслужбами різних країн, джерела фінансування. У центрі документального розслідування – питання про легітимність Акта 30 червня 1941 p., обставини його народження та проголошення, політичний вплив на український національний рух за умов німецької окупації.

Проте, хочу загадати не лише про Ярослава Стецька, а й про жінку, яка пліч-о-пліч йшла з діячем. Про його вірну соратницю, про його надійну підтримку та опору, про ще одну незламну особистість, про його дружину – Славу Стецько. Вона була величною жінкою, такого ж величного чоловіка. Їх союз був надійно скріплений прагненням бачити Україну незалежною. І вони героїчно йшли до цієї мети, незважаючи на всі небезпеки та загрози. Незважаючи на переслідування та страх. І зовсім недавно вийшла автобіографічна книга про Ярославу Стецько – «Слава Стецько: жінка, яка творила незалежну Україну (автобіографія)» видавництва “Ярославів вал”. Записана автобіографія за кілька місяців до смерті дослідником підпілля ОУН Дмитром Куделею.

І нехай минуть століття, проте житиме пам’ять про тих, завдяки кому ми можемо жити у незалежній Україні.

Папороть